Лічильник відвідувань

Яндекс.Метрика

Визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням

             Серед багатьох звернень, які надходять до відділу “Славутське бюро правової допомоги” одним із частих питань з яким звертаються клієнти.”Як зняти з реєстрації особу, яка зареєстрована в житловому приміщені, проте не проживає там, а добровільно знятися з реєстрації або не хоче, або власник житла не має зв'язку з такою особою. Тоді доводиться звертатися до суду для визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
             Спробуємо більш детально роз'яснити це питання.
             Відомо, що право власності гарантується та захищається Конституцією України, Цивільним кодексом України, Житловим Кодексом.
            Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Звичайно, що найшвидший та найлегший шлях зняття такої особи з реєстрації місця проживання – за її добровільною згодою. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання. Зняття з реєстрації проводиться на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
           У Цивільному кодексі України, зазначено, що члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Перелік осіб, які є членами сім’ї власника житла визначено в статті 64 Житлового кодексу УРСР, зокрема, до членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
         Поважність причин та не проживання члена сім власника мають бути доведені в судовому розгляді. В разі якщо суд визнає причини поважними, наприклад, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї, то може продовжити пропущений строк і відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доказами про не проживання члена сім’ї можуть бути будь-які фактичні дані, зокрема:пояснення свідків, котрі підтвердять в суді факт не проживання особи в житловому приміщенні; акти про відсутність члена сім’ї протягом одного року за місцем проживання; довідки відділення поштового зв’язку про те, що особа не отримувала поштові відправлення, які надходили на її ім’я чи особисте листування із якого вбачається, що особа дійсно змінила місце проживання; інші докази зокрема: утворення сім’ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо.
        За подання до суду позовної заяви в цій категорії справ, ставка судового збору в цій категорії справ становить 840 грн. 80 коп.).
Після розгляду справи і задоволення позовної заяви про визнання особи такою що втратила право користування житловим приміщенням, власнику житлового приміщення необхідно отримати рішення суду котре набрало законної сили та звернутись із заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до центру надання адміністративних послуг до якої додати відповідне рішення суду.