Лічильник відвідувань

Яндекс.Метрика

Прийняття спадщини в умовах карантину

Карантинні обмеження часто викликають низку запитань, як же реалізувати своє право на спадщину під час карантину?

Загальний строк для прийняття спадщини дорівнює шести місяцям і починає вираховуватися з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця.

Норма Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)» не стосується вчинення нотаріальних дій, у тому числі і тих, що пов’язані з можливим пропуском передбачених законодавством строків (наприклад оформлення спадщини) – тому діє конкретний строк 6 місяців.

 

Заяву про прийняття спадщини можна подати нотаріусу двома шляхами:

1. Заява про прийняття спадщини спадкоємцем подається особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини;

2. Заява про прийняття спадщини надсилається нотаріусу поштою з підписом спадкоємця, який засвідчується нотаріусом.

Тобто, якщо місце відкриття спадщини – це, наприклад, інший район, то під час карантину Ви маєте право засвідчити заяву про прийняття спадщини у будь-якого нотаріуса у своєму місті, а вже посвідчену заяву надіслати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини у той район де буде відкриватися спадщина.

У випадку, коли спадкоємець подає заяву особисто, днем прийняття спадщини буде день подання такої заяви нотаріусу. До заяви про прийняття спадщини, яка надсилається поштою застосовуються правила ч. 2 ст. 255 Цивільного кодексу України: заява, здана до установи зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважається такою, що здана своєчасно, хоча нотаріусу вона надійшла після спливу строку.

 

Особам яким не потрібно подавати заяву про відкриття спадщини:

- спадкоємцю, який постійно проживав разом із померлою особою на час відкриття спадщини і який вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї;

- малолітнім, неповнолітнім, недієздатним особам, а також тим, дієздатність яких обмежена.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, які прийняли спадщину, після спливу 6 місяців з дня відкриття спадщини.

При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або за заповітом нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства (за законом або за заповітом) та склад спадкового майна. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов’язково вимагаються відповідні документи, наприклад, свідоцтво про смерть, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, рішення суду про встановлення факту родинних відносин, правостановлюючі документи на спадкове майно тощо. При спадкуванні за заповітом перевіряється наявність заповіту. При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом оригінал заповіту, поданий спадкоємцем, залишається у справах нотаріуса.

Строк для звернення спадкоємця за отриманням свідоцтва про право на спадщину законодавством не обмежено.

 

Що робити якщо строк для прийняття спадщини пропущений?

Спадкоємець, який з поважних причин пропустив строк для прийняття спадщини, може звернутися до суду з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, однак, чи буде введення карантину поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини — питання риторичне з огляду на те, що наразі як державні, так і приватні нотаріуси продовжують працювати із введенням деяких обмежень у своїй роботі, серед яких поки що немає прямого обмеження у вчиненні нотаріальних дій.